Результат моніторингу якості освіти

 за  2022-2023 навчальний рік

Головною метою закладу дошкільної освіти  є забезпечення реалізації права громадян на здобуття дошкільної освіти, задоволення потреб громадян у нагляді, догляді та оздоровленні дітей, створення умов для їх фізичного, розумового і духовного розвитку.

Режим роботи для кожної вікової групи складений згідно програми «Українське дошкілля», наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2015 №446 «Про затвердження гранично допустимого навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності».

Комплектування груп дошкільного закладу дітьми здійснюється відповідно до Положення про дошкільний навчальний заклад, та власного Статуту (на підставі заяв батьків, медичної довідки про стан здоров’я дитини з висновком лікаря, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад, ксерокопія форми щеплення, завіреною лікувальним закладом, свідоцтва про народження дитини).

Групи комплектуються за віковими ознаками, відповідно до нормативів наповнюваності, санітарно-гігієнічних норм і правил утримання дітей у дошкільних закладах, з урахуванням побажань батьків.

    Для занять дітей  в дошкільному закладі створено всі умови, а саме,

обладнані: спеціальні приміщення: - дві музичні зали;

- спортивна зала;

- методичний кабінет;

- медичний кабінет та ізолятор;

- кабінет сестри медичної з дієтхарчування;

- психологічний кабінет,

 - логопедичні  кабінети

а також :

- прогулянкові майданчики для кожної вікової групи,

- спортивний майданчик.

  Групові приміщення в основному забезпечені меблями та ігровим обладнанням.

    Розвивальне середовище дитячого садка організовано  урахуванням інтересів дітей і відповідає їх віковим особливостям.

Оцінювання досягнень дітей в процесі тематичного та комплексного вивчення  упродовж року здійснювалось з використанням карток відповідно до стандартів освітніх ліній Базового компоненту дошкільної освіти. В процесі оцінювання рівня досягнень дітей дотримувались таких критеріїв:

- не порівнювати дитину одну з іншою, а лише саму з собою;

- пріоритетність – як саме дитина виконала завдання – самостійно, раціонально, старанно, творчо чи з допомогою іншого, традиційно, похапцем, репродуктивно);

- Вміння дітей використовувати набуті знання в практичному життті.

Педагоги ЗДО упродовж всього навчального року посилено працювали над створенням освітнього простору, який би спонукав дітей вести здоровий спосіб життя сьогодні і в майбутньому. Оптимальний стан здоров’я  дітей забезпечувався через підвищення активної рухової діяльності, успішний фізичний розвиток, формування інтересу до різних видів рухової діяльності та просвітницьку роботу з батьками.

Головним завданням реалізації освітньої лінії «Дитина в соціумі» педагогічний колектив вважав – розкрити дитині соціальний світ і допомогти їй здобути соціальний досвід, зрозуміти своє місце у соціумі як активного учасника. Соціальний розвиток дошкільників здійснювався в усіх видах діяльності. У дітей-випускників сформовані:

• готовність сприймати соціальну інформацію;
• навички соціальної поведінки, в т.ч. з безпеки життєдіяльності;
• здатність співчувати, співпереживати, робити добрі вчинки.

Але надзвичайно складно в умовах сучасного соціуму  сформувати у дошкільників усвідомлене ставлення до себе як довільної самостійної особистості та до своїх обов’язків, що визначаються зв’язками з іншими людьми. Слід докорінно змінити свою позицію відносно сім'ї для побудови повноцінного освітнього процесу, бачити в ній свого основного соціального замовника, працювати для неї і співпрацювати з нею, оскільки родинне виховання має пріоритет над суспільним.  Саме це залишається одним з основних пріоритетів на майбутнє

В минулому навчальному році підведений підсумок роботи з мовленнєвого розвитку. На заняттях, як провідній формі роботи, педагоги формували в дітей мовленнєві уміння і навички. При вирішенні мовленнєвих завдань вихователі дотримуються таких вимог:

• тісний взаємозв’язок і іншими розділами програми;
• мовленнєва спрямованість занять;
• мовленнєва активність дітей;
• вирішення різних мовленнєвих завдань на комплексному занятті з мовленнєвого спілкування.

Поза межами організованого навчання велась планомірна індивідуальна робота для закріплення мовленнєвих умінь і навичок, яких діти набули на заняттях. Мовленнєві вміння закріплювались і під час різних видів діяльності. 

Організовуючи життєдіяльність дошкільників, педагоги стимулювали розвиток їх самосвідомості та самостійності. У різних видах діяльності вихователі залучають дітей до розв’язання реальних життєвих проблем, допомагають кожному вихованцю:

• оволодіти практичними і життєво необхідними вміннями;
• доводити до кінця розпочату справу, знаходити різні способи досягнення мети;
• навчитись орієнтуватися в нових умовах життя;
• посісти гідне місце в колі однолітків;
• відчувати межу допустимої поведінки;
• мати реалістичну самооцінку;
• не боятися робити помилки.

В ЗДО створені сприятливі умови для виконання Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»: батькам надано право вибору мови в процесі навчання і виховання дітей. В групах, що працюють в російськомовному режимі, проводиться індивідуальна робота та робота підгрупами з навчання дітей українському мовленню, а в старших групах, крім цього, один раз на тиждень проводиться фронтальне заняття з навчання дітей українському мовленню. Вся ділова документація в ЗДО ведеться державною мовою з дотриманням нормативних вимог. Педагоги мають достатній рівень володіння державною мовою. З метою підвищення статусу української мови як державної та ознайомлення педагогів з історією України  проведені педагогічні години до річниці всеукраїнського референдуму та Дня соборності та Дня захисника України. Упродовж року забезпечувався організаційно-методичний супровід проведення свят, розваг та театральних дійств, спрямованих на вивчення фольклору, етнографії, національної культури й мистецтва.

Враховуючи реалії нашого сьогодення, маючи певний власний досвід роботи з навчання дітей українського мовлення та ознайомлення дошкільників з побутом, традиціями, культурою, історією українського народу педагогічний колектив продовжуватиме цей напрям, як один з методів формування громадянина української держави.

Основним завданням педагогічного колективу у виконанні завдань освітньої лінії «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» була сформованість доступних для дітей дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів навколишнього світу.

Реалізація державних вимог в цій освітній лінії визначалась до рівня освіченості, розвиненості та вихованості випускника дошкільного закладу перед вступом до школи і здійснювалась на основі інтегрованого підходу. Правильний добір методів та прийомів навчання, поєднання словесних, наочних та практичних методів, широке використання дидактичних ігор та вправ дало в результаті достатній рівень життєвої компетентності дітей шести-семи років. За підсумками рівня життєвої компетентності дітей шести  років методичною службою ЗДО будуть розроблені та надані педагогам важливі рекомендації, поради щодо активізації прагнення дитини до пізнання, а саме:

• націлювати дитину обстежувати предмети, об’єкти, людей, порівнювати між собою, вчити збагачувати, закріплювати та використовувати власний досвід, тим самим виробляти звичку покладатися на нього уразі виникнення різних проблем; 
• збагачувати досвід відчуттів і сприймань (сенсорний) дитини;
• надавати дитині можливість досліджувати, експериментувати, запитувати, погоджуватися - не погоджуватися, перепитувати, виявляти сумнів, домагатися чіткої й доступної інформації.

Показником  роботи з реалізації завдань освітньої лінії  «Дитина у природному довкіллі» є сформованість природно-екологічної компетенції дошкільника.  Враховуючи те, що дитина сприймає природне довкілля через призму бачення дорослого, вихователі допомагали дітям пізнавати природу в певній системі: на заняттях і поза заняттями, у процесі повсякденного життя, іграх, праці. У різний час дня проводились спостереження та експериментально-пошукова діяльність для збагачення знань і уявлень дітей про природу  у формі дидактичних ігор, вправ із дидактичним матеріалом.

В новому навчальному році педагогам слід формувати еколого-пізнавальний розвиток шляхом експериментально-дослідницької діяльності дошкільників та виховання екологічно доцільної поведінки дітей на краєзнавчому матеріалі природничого характеру і за допомогою народознавчого матеріалу.

В закладі дошкільної освіти створене сприятливе ігрове розвивальне середовище. Вихователі задовольняли потребу дітей в ігрових діях, сприяли створенню в грі дитячого співтовариства, налагодженню рольової взаємодії, включенню старшого дошкільника в рольові діалоги, допомагали дитині в апробації майбутніх соціальних ролей. Спостереження за творчими іграми дітей старшого дошкільного віку підтверджує, що процес соціалізації в ході сюжетно-рольовихігор відбувається результативно та спрямований на відображення дітьми в рольових діях та ситуаціях суспільної та побутової тематики, тобто пов’язаної зі сферою людської діяльності.

Поряд з досягненнями, прослідковано та зроблено висновки, що вихованці лише частково виявляють імпровізацію, дотримуються ігрового партнерства, поведінки та етикету спілкування. Причиною такого стану самодіяльної творчої гри виступає руйнування процесу становлення провідної діяльності, а також відсутність навичок спільної взаємодії та спілкування з однолітками. Отже, проблема організації життєдіяльності дітей на основі гри залишається актуальною і в подальшому: необхідно сприяти створенню в грі дитячого співтовариства, налагодженню рольової взаємодії.

Педагоги, реалізуючи зміст  освітньої лінії «Дитина у світі культури», вводили дитину у світ предметно-практичної та духовно-мистецької діяльності, формували оптимальні для кожного дитячого віку практичні навички в цих видах діяльності, розвивали потребу в реалізації своїх творчих здібностей та здатність отримати задоволення від власної діяльності, виховували естетичне ставлення до предметів і творів культури.

Але якщо у образотворчій діяльності результати дитячої творчості є успішними (діти фантазують, експериментують, вигадують оригінальні композиції), то рівень музичної та театральної діяльності старших дошкільників свідчить про деякі прогалини в організації згаданих видів діяльності. Потребує певних змін і підхід до використання художньої літератури та літературної діяльності дітей.

Здоров’я – найважливіша цінність не лише окремої людини, а й загалом усього суспільства. Щоб людина мала змогу піклуватися про своє здоров’я, про розвиток , вона повинна свідомо ставитися до життя як найважливішого дарунку природи. Тому , формувати культуру здоров’я особистості, прищеплювати розуміння пріоритету здорового способу життя , надавати ґрунтовні знання про основи здоров’я потрібно дітям з раннього віку , щоб знання , вміння та навички перейшли в звичні необхідні потреби.

  Для реалізації завдань формування у дітей здорового способу життя , в нашому закладі дошкільної освіти  створено розвивальне середовище ,  яке є необхідним  для ефективного проведення різноманітних фізкультурних заходів.